Технологія брикетування

Технологія розрахована на продуктивність  до 1000 кг/год та без додавання клейких речовин.

1. За допомогою гвинтового живильника непідготовлена сировина подається в сепаратор.
2. У сепараторі відбувається розділення сировини на 3 фракції:

• 1-а — до 2 мм — йде у відходи;
• 2-а — від 2 до 10 мм — направляється в барабанну сушарку;
• 3-я — від 10 мм — йде в дробарку (найчастіше в молоткову).

 

3. У дробарці відбувається подрібнення великих шматків сировини.
   Подрібнена сировина повторно відправляється в сепаратор.

Стандартна лінія брикетування

4. У барабанній сушарці сировина просушується до вологості 8%, а потім витяжним вентилятором витягується в циклон.
5. У циклоні висушена сировина відділяється від гарячого повітря і через шлюзовий затвор і живильник подається в бункер екструдера.
6. З бункера екструдера сировина надходить до робочого органу, де спресовується до щільності 1,0-1,2 т / м ³ і обробляється температурою 160-350 ° С.
   У результаті спільної обробки тиском і температурою, на поверхні отриманого брикету з клітин сировини виділяється природна клейка речовина — лігнін.
7. Після виходу з робочого органу екструдера отриманий брикет проштовхується в подільник брикетів, де відбувається його поділ на частини довжиною 300 (75, 150, 600) мм.
8. Протягом 2 годин відбувається охолодження брикету і застигання лігніну. В результаті поверхня брикету герметизується від попадання вологи і закріплюється (лігніном), що дозволяє транспортувати брикети на великі відстані без втрати якості.